- випитий
- —————————————————————————————ви́питийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
випитий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випити. || ви/пито, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
недопитий — а, е. Випитий не до кінця. || у знач. ім. недопи/те, того, с. Те, що залишилося невипитим до кінця. || З якого не все випито (про посуд) … Український тлумачний словник
спитий — та, те, Ол. 1. П яний, випивший. 2. Випитий зверху … Словник лемківскої говірки